Кожна цивілізована держава мусить підтримувати соціально вразливих громадян – це правильно і добре. Проблема в тому, що в Україні піклування і соціальний захист полягають, переважно, в перекладанні цього почесного обов’язку на плечі роботодавців. Стимулювання, мотивація, інші «пряники» – цього українське трудове законодавство практично не передбачає, звично застосовуючи метод «батога». Державі це простіше і дешевше.
У цій статті йдеться про:
- законодавчі вимоги щодо наймання на роботу громадян з інвалідністю;
- високі, часто неадекватні штрафи за невиконання цих приписів;
- аутстафінг як ефективне та легальне рішення.
Трохи статистики. Близько 2,5 мільйонам громадян України встановлено інвалідність, і понад 80% з них (більше 2 млн осіб) – працездатного віку. Звісно, не всі ці люди здатні працювати. Але більшість (до 2 млн осіб) – може виконувати якусь роботу, починаючи від високоінтелектуальної і закінчуючи дуже простою, тим самим цілком або частково забезпечуючи свої потреби.
«Наглядати і карати»
В Україні юридичні особи повинні виконувати вимоги чинного законодавства щодо працевлаштування осіб з інвалідністю. Якщо в компанії працює 8 і більше осіб – серед них повинна бути хоча би одна людина з відповідним статусом. Для штату в понад 25 осіб діє норматив у 4%, і до нього не потрапляють сумісники – люди, які працюють на іншого роботодавця основну частину часу.
На компанію, що не додержується законодавчих вимог, чекають санкції.
- Якщо в компанії працює 8-14 осіб, то штраф дорівнює половині середньорічної зарплати. Наприклад, вона становить 12 тис. грн на місяць, а за рік «набігає» 144 тис. грн. Відповідно, на таку компанію буде накладене стягнення у 72 тис. грн.
- Якщо в компанії працює більше 15 осіб, то розмір штрафу становить середньорічну зарплату за кожне місце, де мала би працювати людина з інвалідністю. Отже, для штату в 15-24 осіб штраф – 144 тис. грн, а для штату в 100 осіб – 576 тис. грн.
Висновок. Під час ухвалення кадрових рішень компанія далеко не завжди може собі дозволити керуватися міркуваннями користі для бізнесу. Простіше кажучи, при виборі між кандидатом, який відповідає вимогам вакансії, та власником інвалідної книжки роботодавцю часто доводиться погоджуватися на другий варіант. Трапляється, звісно, що ідеальний кандидат має потрібний статус, але далеко не завжди.
Законна альтернатива в Україні
Аутстафінг – це можливість перевести частину співробітників в режим «лізингу», зокрема з метою зменшення кількості штатних працівників. Виглядає це так: люди працюють у наймача, але оформлені на роботу в компанії, з якою працедавець уклав відповідну угоду (детальніше тут, лінк).
Це рішення є прийнятним і законним для компаній різних розмірів та форми власності.
По-перше, це рішення жодним чином не обмежує трудові права як звичайних робітників, так і осіб з інвалідністю. Адже всі співробітники, оформлені в штат аутстафера, працюють, отримують зарплату, з якої сплачуються податки та соціальні внески. У випадку звільнення, захворювання, виходу на пенсію, вагітності в такої людини не виникає проблем.
По-друге, захищена компанія-замовник, яка є клієнтом аутстафера. Безумовно, це важливіше для бізнеса, адже він отримує:
– зменшення штату, що дозволяє уникнути вимог щодо працевлаштування людей з інвалідністю;
– можливість уникнути проблем у разі порушень з боку працівників, які мають особливий соціальний захист;
– право звільняти і наймати людей залежно від потреб бізнесу і структури виробництва;
– уникнення судового переслідування і штрафів;
– оптимізація і спрощення оподаткування;
– заощадження ресурсів на веденні кадрового обліку та звітності;
– можливість закриття, зміни форми власності, реструктуризації компанії без огляду на статус працівників.
При цьому люди, які виконують свою роботу добре та корисні для компанії – мають не лише зарплату, але й соцпакет. Це принципово відрізняє співпрацю з аутстафінговим партнером від «сірих» схем чи прямого ухиляння від податків. Топ-менеджмент просто отримує можливість думати про бізнес, а не про перевірки, штрафи та суди.
Як це працює
Припустимо, у вас працює семеро осіб, і потрібно винайняти восьму. Знаючи вимоги законодавства, ви шукаєте кандидата серед фахівців з інвалідністю. Натомість ви знаходите людину без відповідного статусу, навички та досвід якої вас цілком задовільняють.
Постає дилема: якщо взяти її в штат, доведеться заплатити штраф, сума якого дорівнюватиме половині річної зарплати цього працівника. Ідеться про понад 60-70 тис. грн на рік – чи не задорого? А якщо таких працівників 5-20-100? Звісно, є інший варіант – погодитися на компромісну кандидатуру, щоби просто дотриматися вимог законодавства. Але чи принесе це користь бізнесу?
Рішення. Ви звертаєтеся до Leasing Service і отримуєте рішення. Сторони – ваша компанія, ми як аутстафер і кандидат – укладають пакет угод. Відповідно до них, потрібний працівник входить до штату аутстафера, але фактично працює на вашу компанію. Адже Leasing Service, беручи його на роботу, одночасно «передає в лізинг» цю людину.
Скільки це коштує
Вартість послуги аутстафера складає близько 1 тис. грн на місяць або 12 тис. на рік. Порівняйте цифру зі штрафами – і ви побачите економію в п’ять і більше разів. Коли ідеться не про одну людину, а про десятки та сотні осіб – аутстафер надає знижку на послугу. Відповідно, клієнт заощаджує ще більше.
Окрім прямої економії на штрафах, є менш очевидне зменшення витрат на менеджмент процесів:
- ведення обліку;
- утримання відділу кадрів;
- нарахування податків;
- підтримування репутації;
- судові переслідування як такі чи їхня загроза.
Висновок
Українське законодавство постійно «реформується», а сама держава протягом восьми років перебуває на межі військового вторгнення. Але це дуже перспективна для бізнесу країна. Секрет успіху – гнучкість і готовність до нетривіальних рішень. Ми в Leasing Service знаємо, якими вони можуть бути – і не лише у напрямі працевлаштування осіб з інвалідністю.
Залишіть заявку для безкоштовної консультації, та ми розповімо про всі переваги аутстафінгу для вашої компанії – https://leasingservice.com.ua/ua/outstaffing.
