02.08.2022

Зміни, які відбулися у трудовому законодавстві після 1 липня 2022 року

У військовий час президентом України був підписаний Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин». Подивимося, що змінилося.

Підприємницька діяльність знаходиться зараз у непростих умовах. Щоб її підтримати, влада приймає нові закони. Проте добро для одних може повернутися на зло для інших. Що змінилося унаслідок прийняття закону, який Верховна Рада підтримала 1 липня?

Причини для звільнення

У статтю 36 Кодексу законів про працю (КЗпП) України ввели додаткові поправки.

Звільненню підлягають:

– люди, які відсутні на робочому місці більш ніж 4 місяці;

– працівники, які померли;

– наявні співробітники (у випадку смерті роботодавця).

Розірвання трудової угоди допускається, коли працівника не вдається забезпечити професійною роботою через відсутність організації робочого місця або неможливість перевести його на іншу роботу на цьому ж підприємстві. Це відбувається, якщо знищено виробництво (майно) власника бізнесу на території, де велися бойові дії.

У мирний час на такі дії потрібна згода профспілки. Проте зараз її лише повідомляють за 10 днів до настання дати передбачуваного звільнення найнятого спеціаліста. Роботодавець повинен надати людині вихідну допомогу, що дорівнює рівню середньомісячної зарплатні.

Якщо роботодавець помер, працівник звертається до центру зайнятості і надає туди заяву у паперовій чи електронній формі.

Що нового у призупиненні трудового договору

Це робиться на період дії воєнного часу у країні і стосується відсутності можливостей для виконання обов’язків обома сторонами згідно з укладеною попередньо угодою. Ініціювати припинення ділових домовленостей може кожна із сторін. Якщо роботодавець хоче потім поновити роботу, то він має попередити робітника про своє рішення за 10 календарних днів.

Відносно посадовців державних установ та органів місцевого самоврядування нововведення таке: призупинення договору потрібно узгодити з місцевою військовою адміністрацією.

Оскаржити рішення про призупинення відносин можна у Держпраці: якщо порушені умови, роботодавець отримає припис про відміну виданого ним наказу. Якщо роботодавець вважає себе постраждалою стороною, йому надається 10 календарних днів, щоб оскаржити у суді рішення Держпраці.

У період війни можуть вибірково перевірятися наявність неоформлених трудових відносин та законність припинення угод. Примусова перевірка робиться, якщо Держпраці отримає звернення від військової адміністрації.

Яка ситуація з зарплатами та відпустками

Хто відшкодовує зарплату та інші грошові виплати у період призупинення трудового договору? Закон «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» постановив, що сплачувати повинна Російська Федерація, яка стала причиною нападу на мирну країну.

Через 3 місяці після початку терміну дії Закону Уряду дається завдання розробити порядок відшкодування власникам бізнесу та робітникам втраченого прибутку. Грошові кошти планується отримати з міжнародної допомоги та російських фінансів, що підуть на відновлення нашої країни.

Для працівника, який через суд намагається повернути кошти, що йому належать після звільнення, встановлено 3 місяці для подання позову. Термін починає діяти після отримання ним інформації у письмовому вигляді стосовно нарахованих та виплачених сум. Це повідомлення роботодавець видає на руки через секретарку у день звільнення робітника.

Якщо роботодавець своєчасно не розрахувався з колишнім спеціалістом, він повинен буде сплачувати останньому суму середньомісячного заробітку протягом наступних півроку.

Що стосується працівників критичної інфраструктури, їм можуть збільшити тижневий графік до 60-ти годин. Оплата підвищується пропорційно кількості доданого до графіку часу.

Які нововведення щодо відпусток

Окрема тема в новому законі  ̶  відпустки.

  1. Робітник, що потрапив за кордон та оформив статус тимчасово переміщеної особи (ТПО), може претендувати на відпустку протягом 90 календарних днів, проте зарплатня за ним не зберігається.
  2. На період військового стану виплати на дітей до досягнення ними 3-річного віку призупинені.
  1. Щорічна стандартна відпустка працюючому робітникові надається на 24 дні згідно з календарними датами. Проте, якщо це питання додатково узгодити з роботодавцем, то термін подовжується.
  2. Якщо щорічна відпустка перевищує 24 дні, невикористаний залишок надається після завершення війни.

– Добровільне звільнення у період воєнних дій в країни потребує надання грошової компенсації за невикористаний залишок.

– При переведенні працівника на інше підприємство компенсація грошима за невикористану відпустку не робиться і не переводиться до іншого місця роботи.

Увага! При нарахуванні стандартної відпустки беруться до уваги не тільки робочі, але й вихідні та святкові дати.

  1. На роботу був прийнятий новачок. Він фактично ще не виконував свої обов’язки, проте був мобілізований або оформлений в армію за контрактом. За ним зберігається робоче місце, але стаж до нарахування відпустки не враховується. Проте можна після війни повернутися на минулу посаду.

Зміни щодо мобілізованих та контрактників

Працівників обурює, що роботодавці не дають гарантій щодо виплат середнього заробітку для мобілізованих та службовців за контрактом. Це було актуально у 2014 році, але в теперішній час компенсації скасовані. Депутати отримали вказівку від головного юридичного управління ВР, що стосувалася доопрацювання документу. Було запропоновано знайти можливість сплатити компенсацію з державного бюджету країни, як це було раніше. Однак все лишилося без змін.

Бізнесмени, які мали працівників у своїх компаніях, вважають, що саме держава повинна піклуватися про тих, хто на фронті, та виплачувати грошове забезпечення мобілізованим. Але варто розрізняти, що означають «середній заробіток» (це термін, що притаманний трудовим відносинам) та «грошове забезпечення» (виплати військовим).

До статті 119 (КЗпП України) хочуть внести поправку: зберегти за працівником, що знаходиться у лавах армії, середній заробіток. Не вимагати на цей час виконання трудових обов’язків. А держава буде виплачувати грошове забезпечення, що відрізняється залежно від звання, тривалості, умов проходження служби.

Тому військовослужбовці, що захищають Батьківщину, будуть отримувати:

– оклад за військовим званням та фактичною посадою;

– додаткові види грошових надходжень у вигляді премій, підвищення окладу, надбавок та ін.;

– прийняті забезпечення одноразового типу.

Якщо військовослужбовець потрапив до полону, вважається зниклим безвісти чи віддав життя за свободу України, нарахування передаються найближчому родичу, батькам, дітям чи їхнім призначеним опікунам.

Робочі місця та посади за тими, хто після війни повернеться на своє місце, зберігаються.

Такі зміни зменшать фінансову відповідальність роботодавців, адже коли працівник декілька місяців відсутній, його обов’язки виконує хтось інший або взагалі не ведеться жодна діяльність.

Що очікувати тим, хто мобілізувався до прийняття Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»? Тоді всі трудові оплати мав здійснювати роботодавець.

Звісно, будуть заяви про порушення прав найманих осіб. Але у військовий час може обмежуватися стаття 43 Конституції України, що надає кожній повнолітній людині право на працю.

Плекаємо надію, що після перемоги над російським агресором правознавці та депутати знов повернуться до законодавчих норм. І тоді вже зможуть ретельно доопрацювати всі незрозумілі моменти.